Перевірте очікуваний DNS
Перегляньте DNS-провайдера, налаштованого у VPN, браузері чи мережі. Саме ці налаштування визначають очікуваний маршрут.
Подивіться, які маршрути DNS-резолверів зафіксовано під час нового запиту. Порівняйте їх з очікуваними налаштуваннями VPN чи DNS.
Запустіть тест, щоб створити тимчасове ім’я хоста й відстежити його DNS-запити.
Запустіть перевірку, щоб побачити виміряні значення.
Кілька адрес можуть належати одному DNS-сервісу. Перш ніж робити висновок про витік, порівняйте зафіксовані маршрути з налаштуваннями VPN чи захищеного DNS.
DNS перетворює назву вебсайту на IP-адресу. Витік DNS стається, коли ці запити йдуть неочікуваним маршрутом, наприклад в обхід DNS-резолвера, налаштованого VPN.
Тест створює нове ім’я хоста й фіксує адреси резолверів, які звертаються до авторитетного DNS-сервісу Localtonet. Якщо можливо, мережу сервера описують зворотне DNS-ім’я та локальна база ASN. Власник мережі може відрізнятися від оператора DNS-сервісу. Щоб перевірити IP-адреси, які розкриває браузер, окремо скористайтеся тестом на витік WebRTC.
Перегляньте DNS-провайдера, налаштованого у VPN, браузері чи мережі. Саме ці налаштування визначають очікуваний маршрут.
Провайдер може використовувати кілька серверів, а резервні механізми браузера чи мережі можуть додавати маршрути. Більша кількість сама по собі не доводить витоку.
Тест може зупинити фільтрація, затримки делегування або недоступний колектор. Перевірте ще раз, перш ніж робити висновки.
Власник мережі та зворотні DNS-імена допомагають визначити зафіксовану інфраструктуру. Сама назва не доводить, який сервіс налаштував ваш DNS.
Це DNS-трафік, що йде неочікуваним маршрутом або через неочікуваний резолвер, наприклад в обхід резолвера, наданого вашим VPN.
Ні. Ідентифікатор — це псевдонімне позначення точки виходу, а не назва провайдера. Щоб робити висновок про витік, потрібна очікувана базова лінія для порівняння.
Так. Налаштування шифрованого DNS у браузері може обирати резолвер незалежно від операційної системи, роутера чи VPN.
Оновлений колектор повертає адреси резолверів лише браузеру, який створив тимчасове спостереження. Старіші версії колектора повертають лише псевдонімні ідентифікатори.